Микола зі Світланою приїхали у Київ ще студентами, тут познайомились і знайшли свою роботу.

Багато років вони разом винаймали житло, а з народженням малюка вирішили взяти кредит та купити ще у 2008 р. власне житло.

У той час кредити видавали тільки у іноземній валюті, та й ставки були низькі і привабливі, то ж пара купила свою першу квартиру.

Але криза 2008 року, різкий стрибок курсу та втрата роботи Світланою призвели до неможливості погашення кредиту.

Банк спочатку йшов на зустріч і пропонував різні відтермінування, якими тричі скористалась пара, а згодом зрозуміли, що відтермінування зовсім не вирішує проблеми – залишає борг незмінним, а квартира тільки стала втричі дешевшою, тому вирішили  припинити погашення кредиту.

Через прострочення Банк позивався до суду та отримав рішення  на свою користь. Суд стягнув суму боргу з Миколи та Світлани у розмірі – майже 3 млн.грн.

У зв’язку з прийняттям закону про мораторій на відчуження житлового майна за іпотечними кредитами, рішення суду фактично не виконувалось, оскільки крім квартири у них нічого іншого не було.

Разом з прийняттям Кодексу із процедур банкрутства було визначено строк припинення мораторію – дедлайн спливає 21 жовтня 2020 року.

Верховна рада України 16 липня 2020 р. спробувала законопроектом №3640 продовжити мораторій до 01 січня 2022 року, однак Президент 10 серпня 2020 ветував цей закон і надав власні пропозиції, які фактично зводяться до скорочення строку мораторію до 21 квітня 2021 р.

16 вересня 2020 р. депутати повторно прийняли законопроект із урахуванням пропозицій Президента, але він і досі не підписаний Гарантом.

Тому доля Миколи і Світлани та 44 тисяч інших родин із валютною іпотекою має бути вирішена до 21 жовтня 2020 р. інакше матимемо на вулиці майже щонайменше 100 тис людей із неповнолітніми дітьми, яких гарантовано виселять із іпотечного житла колектори.

Але продовження мораторію зовсім не вирішує проблеми Миколи та Світлани. Для їх вирішення є наступні варіанти:

1. рефінансування кредиту із частковим прощенням кредиту Банком (але тут виникають податкові наслідки – 19,5% від суми прощення та негативна кредитна історія робить неможливим такий кредит);

2. часткове списання (прощення) кредиту і погашення залишку  (тут теж виникають податкові наслідки – 19,5% від суми списання);

3. банкрутство фізичної особи (нова процедура, практика якої тільки формується);

4. реструктуризація боргу у процедурі неплатоспроможності фізичної особи (нова процедура, практика якої тільки формується).

 І найголовніше, що на вирішення цих проблем у позичальників (у разі підписання закону) буде тільки 6 місяців, бо очевидно, що надалі продовження мораторію не буде.