Фріланс: особливості українського законодавства
У сучасному світі не обов`язково навіть виходити з дому задля заробітку. Віддалено можна працювати на декілька фірм одразу, виконувати замовлення для різних клієнтів. Така робота поза компанією і називається – фріланс.
Фрілансер – це, в першу чергу, вільнонаймана особа.
Законодавче тлумачення фрілансу не визначене в Кодексі законів про працю (КЗпП), але міститься в листі Мінсоцполітики від 15 травня 2008 р. Такі листи є за своєю суттю рекомендаційними і жодним чином не регламентують особливості здійснення такої праці. КЗпП теж не містить жодних норм, які б регулювали таку працю, окрім ст. 179. Щоправда, ця стаття стосується осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до трьох або до шести років – саме вони можуть працювати вдома.
Правові аспекти роботи фрілансерів, оподаткування такого виду праці та права й обов`язки осіб, що працюють вдома проаналізував юрист ЮК «Альянс Правових Сил» Артур Лозіцький.
Варіанти оформлення фрілансерів:
-самозайняті особи:
Норми Податкового кодексу встановлюють, що самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Під незалежною професійною діяльністю в цьому випадку розуміють діяльність адвокатів, бухгалтерів, інженерів і т.д.
Оподаткування діяльності ФОП за таких обставин доволі вигідне для обох сторін: якщо підприємство бере на роботу працівника ФОПа – податки сплачує ФОП сам за себе відповідно до своєї системи оподаткування, а підприємство сплачує йому лише чистий дохід. Але це за умови, якщо Ви – фізична особа-підприємець.
-цивільно-правові договори:
Серед величезної когорти договорів у галузі цивільного права найбільш підходящими у такій ситуації будуть або договір підряду, або договір про надання послуг. Якщо коротко, договір підряду має кінцевою метою виконання певної роботи, наприклад пошиття костюму. За цим договором замовник має прийняти та оплатити виконану роботу, а підрядник – на свій ризик її виконати. Договір про надання послуг відрізняється від підряду предметом: якщо результатом підряду є виконання робіт, то результатом надання послуг – безпосередньо послуга, тобто, як уточнює Цивільний кодекс України, дія, яка споживається в процесі її вчинення. Наприклад, виконавець консультує, а замовник водночас отримує консультацію.
Суб`єктами таких правовідносин можуть бути як вже вищезгадані ФОПи, так і прості фізичні особи. Але навіть без реєстрації підприємницької діяльності громадянин України, який отримує дохід, зобов’язаний платити 18% податку на доходи фізичних осіб відповідно до 4 розділу п. 167.1 Податкового кодексу України. Якщо фрілансер буде спійманий на несплаті податків, він буде змушений заплатити цей податок і 25% штрафу.
Тим не менше, пам`ятайте, що в Україні діє доволі специфічна норма, яка відрізняє фізичну особу, яка надає послуги і не є підприємцем, і фізичну особу, яка є підприємцем: не більше трьох разів на рік – саме стільки Ви теоретично можете здійснювати підприємницьку діяльність без її реєстрації у відповідних органах. Якщо надаватимете послуги або виконуватимете роботи більше – це вважатиметься діями, які надаються систематично, а систематичність – це вже критерій підприємництва (тобто самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності).
Та при укладенні таких договорів (будучи ФОПом чи просто – фізичною особою) варто знати, що за характером – це не трудовий договір, тобто у працівника немає посадових обов`язків, інструкцій, але й немає і відпусток, премій. Лише умови договору і загальні засади законодавства (не трудового!) – ось і все, чим регулюються такі відносини. Та й не варто забувати, що укладати такий договір потрібно на певний проміжок часу, а не безстроково, адже безстроковість – ознака трудового договору, а не цивільно-правового.
-надомна робота:
Доволі стародавнє Положення про умови праці надомників, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 вересня 1981 р. № 275/17-99, встановлює, що надомники – це особи, які уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особистою працею з використанням знарядь праці та матеріалів, що виділяються підприємством, або таких, що придбані за рахунок цього підприємства.
Тобто укладення трудового договору про надомну роботу дозволяє повністю бути частиною того підприємства, яке є роботодавцем. На Вас поширюватимуться і норми, що регулюють оплату праці, і відпустки, і надурочні роботи, і матеріальне заохочення. Законодавство не визначає порядок обліку робочого часу надомників, а тому все залежить від Вас і Вашого звіту, який може вимагатися роботодавцем. Проте тут є й свої підводні камені: так, наприклад, деякі види робіт на дому надавати не є можливим. У першу чергу, це ті роботи, під час яких задіяні певні прилади. До Вас, до речі, можуть й завітати посадові особи підприємства для обстеження житлових умов. Але плюсів все-таки більше: адже трудова книжка буде заведена, оплата праці можлива й почасова, а в деяких випадках підприємство ще й буде зобов`язане відшкодувати Вам витрати, наприклад, на електроенергію.
Обирати вид працевлаштування у будь-якому випадку Вам, але кваліфікована юридична консультація – це вже мінімізація подальших трудових і податкових ризиків.
Звертайтеся до нас за телефоном: 044 599 22 77
Автор: Артур Лозіцький
