Чи допоможе Закон № 6027-Д відновленню кредитування, чи лише посилить правове становище кредиторів?

Адвокат, керуючий партнер ЮК «Альянс Правових Сил» Віталій Собкович  проаналізував резонансний закон про відновлення кредитування.

Нещодавно, 17 липня 2018 року Закон № 6027-Д направлено на підпис Президенту Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування . В той же час на сайті офіційного інтернет-представництва Глави держави проводиться збір підписів за його ветування Президентом. Цю петицію на момент публікації статті підтримало всього 1026 осіб із необхідних 25 000, отже існує висока ймовірність його підписання Гарантом Конституції.

Найголовнішим фактором, який є вирішальним у питанні кредитування є економічний фактор, а саме платоспроможність підприємств та населення і наявність у банків вільного грошового ресурсу, який може бути наданий у вигляді кредитів. Саме ці два фактори є вирішальними у питанні кредитування, оскільки Банки, надаючи кредити, повинні бути впевнені у можливості позичальника його повернути, а також повинні мати вільні кошти (зокрема залучені у вигляді депозитів тощо). В свою чергу вартість залучення коштів (відсотки по депозитах) є базою для визначення вартості кредитного ресурсу (відсотків по кредиту).

На сьогодні середній індекс ставок по депозитах фізичних осіб у гривні складає 14% річних, в той же час ставка по кредитах у гривні, в залежності від мети кредиту та застави, коливається від 15% річних (по іпотечних та автокредитах) до 127% (по кредитах готівкою).

Іншим важливим фактором у кредитуванні є фактор кредитного ризику, від якого, в певній мірі, залежить розмір відсоткової ставки, розмір забезпечення, кількість документів, необхідних для видачі кредиту тощо.
Чинне законодавство та судова практика, починаючи з 2008, неодноразово змінювались та врегульовували підходи у розгляді судових спорів щодо повернення прострочених кредитів, застосування строків позовної давності, їх обрахунків, питань припинення поруки та звернення стягнення на предмети іпотеки.

Такі зміни, в першу чергу, були направлені на захист прав позичальників, які стали заручниками девальвації національної валюти та валютних ризиків. Зокрема у 2014 році було введено мораторій на стягнення майна громадян України, наданого, як забезпечення кредитів в іноземній валюті, який до сьогодні застосовується за таких умов: якщо нерухомість (загальна площа якої не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку) – є забезпеченням за споживчим кредитом виданим в іноземній валюті, це житло є місцем постійного проживання та у позичальника, або заставодавця немає іншого нерухомого житлового майна.

Що корисного закон приніс кредиторам:
– можливість спрощення та здешевлення оформлення в заставу транспортних засобів у зв’язку зі скасуванням необхідності нотаріального посвідчення таких договорів застави;
– можливість надання нотаріальним конторам та органам місцевого самоврядування відомостей щодо іншого (в доповнення до депозитів та рахунків) майна, яке перебуває у банках, в т.ч. банківських сейфах по спадкових справах;
– чинність договорів поруки не припиняється у разі збільшення обсягу відповідальності;
– строк чинності поруки після закінчення строку кредиту збільшено з 6 місяців до 3 років (збільшено у 6 разів);
– строк звернення з позовом до поручителя, у разі направлення вимоги про погашення, збільшено з 1 року до 3 років (збільшено у 3 рази);
– ліквідація боржника – юридичної особи вже не може бути підставою для припинення поруки (у разі звернення кредитора з позовом до поручителя);
– банку не обов’язково вносити до договорів застави розмір і строк кредиту, достатньо посилатися на кредитний договір припинення кредиту, внаслідок припинення юридичної-особи боржника не припинятиме право вимоги за договором іпотеки, у разі звернення Кредитора з позовом до іпотекодержателя або пред’явлення вимоги іпотекодавцеві;
– додано обов’язок спадкоємців повідомляти кредиторів померлого про відкриття спадщини, якщо вони успадковують майно обтяжене правами третіх осіб;
– передбачено обов’язок спадкоємців звернутись за отриманням свідоцтва про спадщину у разі отримання у спадщину майна та майнових прав, які обтяжені;
– у разі реконструкції чи самочинного будівництва предмету іпотеки, чи спорудження нових будівель на земельній ділянці, яка є у іпотеці, таке нерухоме майно автоматично стане предметом іпотеки;
– у разі наявності декількох предметів іпотеки звернення стягнення на один із них не припинятиме зобов’язання за кредитом, як це було раніше;
– спрощено процес позасудового врегулювання (погашення) боргу за рахунок предмету іпотеки;
– реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів проводитимуться винятково за умови наявності згоди обтяжувача;
– кредиторам дозволено вносити зміни до договорів застави укладених на тимчасово окупованій території та на території ООС, таким чином, фактично, визнаються ті договори, які були нотаріально посвідчені вже під час окупації.

Банкам та фінансовим компаніям, які мають ліцензію на надання коштів у позику, надається доступ до реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру іпотек, реєстру заборон відчуження та реєстру довіреностей.
Банки, фінансові компанії та бюро кредитних історій матимуть змогу отримувати відомості, зазначені у актових записах цивільного стану (матимуть відомості про народження, шлюб, розлучення, смерть, зміну імені).

Що корисного закон приніс позичальникам:

– передбачено обов’язок Банку звільнити іпотечне майно від обтяжень з дня повного погашення заборгованості боржником (іпотекодавцем). Однак це не убезпечить клієнта від великих комісій за зняття таких обтяжень, що дозволить штучно створювати борг клієнту і ухилятись від виконання цього обов’язку.

Які ж неприємності приніс цей закон позичальникам?
Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію – тобто він фактично стосується всіх не погашених на сьогодні кредитів.

У разі прийняття спадщини, частина якої обтяжена, закон зобов’язує оформити свідоцтво про право на спадщину, що спрощує Кредитору можливість звернення стягнення на таке спадкове майно, а тому не вдасться користуватись спадковим майном без його оформлення з метою недопущення звернення стягнення на нього.

Змінено (спрощено) порядок звернення Кредитора до спадкоємців, раніше необхідно було пред’являти вимоги протягом 6 місяців з моменту, коли він дізнався, або міг дізнатись про відкриття спадщини, а зараз протягом 6 місяців з моменту отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (тобто строк реакції кредитора збільшено вдвічі).

Істотно погіршено становище поручителів за кредитами, оскільки:
– чинність договорів поруки не припиняється у разі збільшення обсягу відповідальності;
– строк чинності поруки, після закінчення строку кредиту, збільшено з 6 місяців до 3 років (збільшено у 6 разів);
– строк звернення з позовом до поручителя у разі направлення вимоги про погашення – збільшено з 1 року до 3 років (збільшено у 3 рази).
– ліквідація юридичної особи – позичальника та припинення у зв’язку з цим основного зобов’язання вже не тягне за собою припинення поруки та застави (у разі звернення з позовом до такого поручителя та заставодавця).

Якщо ви маєте передали у заставу садовий будинок і збудували поряд нову будівлю, то навіть у разі відсутності у вас права власності на земельну ділянку ця новобудова вважатиметься предметом іпотеки.
Закон додасть ризиків для покупців (інвесторів) квартир у новобудовах, оскільки такі квартири навіть без згоди покупців можуть стати предметом іпотеки по обов’язках власника земельної ділянки.
Звернення стягнення на один із предметів іпотеки не припиняє невиконану частину зобов’язання, як це було раніше.

Закон № 6027-Д кардинально розширив права кредиторів та надав їм можливості застосування нових норм до правовідносин, які виникли до його прийняття. Прикрим є те, що таким чином ми отримуємо пряме порушення норм ст. 58 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, однак у нашому випадку жодного пом’якшення відповідальності не вбачається.

У разі набрання чинності Закону № 6027-Д існує висока ймовірність активізації позовної кредиторів, в тому числі прогнозується активізація роботи по поручителях та заставодавцях.

Автор: Віталій Собкович