Процес прописки і виписки хочуть полегшити, але за неправдиву інформацію загрожують штрафи.

Відповідний проект закону № 9218 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зареєстрували у Верховній Раді 18.10.2018.

Метою законопроекту декларується зниження адміністративного тиску на громадян, підвищення доступності та зручності адміністративних послуг, підвищення ефективності роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, захист прав власників житла, підвищення рівня достовірності інформації в реєстрах, а також захист прав новонароджених.

Фактично законопроект трохи полегшує процедуру реєстрації та зняття з реєстрації громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, але з іншого боку він спрощує обмін інформацією між державними органами, збільшує можливості держави проводити контроль за зміною місця проживання громадян і надає державним органам нові позасудові механізми анулювання та блокування реєстраційних дій з метою заборони проведення реєстраційних дій щодо деяких осіб.

На практиці це дозволить:

– замінити обов’язкову реєстрацію, «добровільним» декларуванням місця реєстрації і спрощеним пакетом документів для такої реєстрації;

– уникнути необхідності проставляння штампів про реєстрацію в паспорті, однак, як показує практика, використання паспортів у вигляді ID-карток, замість такого штампа вимагатимуть довідки про місце реєстрації;

– подати декларацію про реєстрацію можна буде не тільки за місцем реєстрації, але і в будь-якому органі реєстрації і ЦНАП, а в деяких випадках її можна буде подавати через Інтернет і поштою;

– у багатьох випадках виключити необхідність подачі паперових довідок про місце проживання та склад сім’ї, що дозволить державним органам і органам місцевого самоврядування обмінюватися такою інформацією без участі заявника;

– письмово інформувати власників житла про реєстрацію та зняття з реєстрації осіб на їхню адресу;

– зупинити практику «адрес масової реєстрації громадян», зважаючи на необхідність підтвердження адреси реєстрації у разі, якщо буде встановлено, що за однією адресою проживає більше трьох сімей;

– унеможливити реєстрацію за неіснуючими адресами, оскільки перелік адрес буде пропонуватися суб’єкту звернення;

– спростити можливості позасудового оскарження рішень у сфері реєстрації;

– встановити законодавчий принцип того, що факт реєстрації не впливає на отримання і позбавлення прав на житло.

Законом скасовується відповідальність за проживання без реєстрації, проте вводиться відповідальність за подачу недостовірної інформації з метою реєстрації місця проживання (штраф від 850-1700 грн., при повторному скоєнні 1700-3400 грн.), що в деякій мірі дозволить мінімізувати зловживання пов’язані з реєстрацією.

Також законом буде прямо передбачено 7 випадків, коли необхідно підтвердити місце проживання:

1. звернення власника житла або зареєстрованої за адресою особи, про те, що особа, яка зареєструвала місце проживання не проживає в ньому;
2. звернення одного з батьків про те, що дитина не проживає в житлі, в якому зареєстрована;
3. звернення органу державної влади або органу місцевого самоврядування, які отримали документально підтверджену інформацію про те, що особа не проживає в житлі;
4. надходження у разі звернення керівника установи загальної середньої освіти про підтвердження факту проживання дітей на території обслуговування зазначеної установи;
5. надходження скарги на рішення про анулювання реєстраційних дій щодо особи або про зняття її з реєстрації органом реєстрації самостійно;
6. реєстрація або зняття з реєстрації особи були анульовані або зняття з реєстрації особи було здійснено органом реєстрації самостійно протягом останніх трьох років;
7. інформація, що міститься у реєстрі територіальної громади, зокрема щодо прізвищ, віку і статі осіб, які проживають в одному помешканні, вказує на те, що в даному житлі зареєстровано більше трьох сімей.

Закон передбачає внесення змін до низки інших законів, в т.ч. в ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відповідно до якого пропонується, що нарахування (перерахування) споживачеві плати за житлово-комунальні послуги у зв’язку зі зміною кількості зареєстрованих в житлі осіб, здійснюється тільки за умови зміни фактичної кількості осіб, які постійно проживають в житлі споживача.

В цілому закон досить прогресивний і дійсно може знизити бюрократичне навантаження на суб’єктів реєстрації, дозволить державі отримати додаткову статистичну інформацію, спростить контроль у сфері надання субсидій, повідомлення учасників про судові процеси, впорядкує військовий облік і облік виборців за адресами фактичного проживання в автоматичному режимі. Однак, з іншого боку, не виключені зловживання декларативністю реєстрації та відсутністю відповідальності за неподання інформації про зміну місця проживання.

Автор: Віталій Собкович