Закон передбачає ряд змін та нововведень серед яких: можливість врегулювати права та обов’язки корпоративним договором, можливість видачі безвідкличної довіреності, гарантії захисту учасника з 10% статутного капіталу та позбавлення учасника, який володіє часткою у розмірі 50% або більше, права на вихід з товариства.
Про ці та інші зміни свій аналіз підготував адвокат ЮК «Альянс Правових Сил» Володимир Борецький.
З набуттям чинності вказаного НПА відбуваються такі зміни:
• Кількість учасників товариства не обмежується.
• У статуті товариства зазначаються відомості про: повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; органи управління, їх компетенцію, порядок прийняття рішень; порядок вступу та виходу з товариства. За новим законом не потрібно вносити інформацію про учасників товариства, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання часток.
• Тепер учасник товариства повинен внести свій вклад протягом 6 місяців з дати державної реєстрації товариства, проте, всі учасники одностайним рішенням загальних зборів можуть встановити інший строк.
• Передбачається, що збільшення статутного капіталу товариства, яке володіє часткою у власному статутному капіталі, не допускається. Регламентовано порядок збільшення статутного капіталу без додаткових вкладів та за рахунок додаткових вкладів. Також є можливість встановлення в статуті заборони змінювати співвідношення часток учасників. Немає норми щодо набрання чинності рішення про зменшення статутного капіталу.
• У разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.
• Частина 2 ст. 23 встановлює конкретну процедура виходу учасника з товариства. Наприклад, якщо учасник володіє менше 50%, він може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Якщо ж більше, то за згодою інших учасників. Вказана норма набере чинності через рік з дня набрання чинності Законом.
Закон також передбачає наступні новели:
• Якщо товариство створюється кількома особами, вони можуть укласти договір про створення товариства. Договір може встановлювати порядок заснування, умови спільної діяльності щодо створення, розмір та частки статутного капіталу, строки і порядок внесення вкладів, тощо. Такий договір діє до державної реєстрації товариства (якщо інше не передбачено самим договором).
• Товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо: 1) воно не здійснило розрахунків з учасниками (їх правонаступниками) в зв’язку з припиненням їх участі; 2) якщо майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.
• Встановлюються поняття значного правочину (вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості чистих активів товариства) і правочину з заінтересованістю (якщо правочин укладається товариством з особами, що визначенні в ст. 45 закону (посадовою особою товариства, учасником, її афілійованою особою та інші)). Виконавчий орган не може вчиняти значні правочини і правочини із заінтересованістю за власним рішенням, а має отримати згоду через загальні збори або наглядову раду.
Серед інших нововведень варто зазначити про можливість врегулювати права та обов’язки корпоративним договором, можливість знайомитися з документами товариства. Для реалізації домовленостей може видаватись довіреність, яка не підлягає відкликанню без згоди особи на ім’я якї вона видана. Учасник з 10% статутного капіталу може вимагати проведення аудиту господарської діяльності товариства. Учасник, який володіє часткою у розмірі 50% або більше позбавлений права на вихід з товариства.
Змінено порядок скликання загальних зборів. Загальні збори можуть проводитися шляхом телеконференції, відеоконференції чи із застосуванням інших засобів електронних комунікацій. Стало можливим заочне голосування. З’являється можливість створити наглядову раду, яка контролюватиме діяльність директора в проміжках між загальними зборами.
Встановлено механізм звернення стягнення на частину корпоративних прав учасника. Вводиться відповідальність виконавчого органу за не скликання загальних зборів у разі зниження вартості чистих активів товариства більш ніж на 50%.
Як ми бачимо, закон має максимально диспозитивний характер. З огляду на основні нововведення важко сказати про можливість застосування модельного статуту, як такого. Окрім іншого, закон передбачає внесення змін до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в частині державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи складу учасників (прикінцеві та перехідні положення).
Автор: Володимир Борецький