Взяли відпустку, видалили всі акаунти в соцмережах, змінили номер телефону, поїхали за кордон і вже сидите на березі моря, аж раптом на пляж морська хвиля виносить пляшку, а в ній лист:

«Дмитре, виручай! Потрібно, щоб ти завтра вийшов на роботу, бо Ігор зліг з температурою, а клієнту потрібно презентувати об’єкт. Розраховую на тебе завтра, інакше – звільнення. О.П.»

Не потрібно одразу бігти пакувати валізи і перейматися про звільнення. Закон не дозволяє відкликати співробітника з відпустки тільки тому, що в офісі немає кому працювати.

Так, ст.79 КЗпП і ст.12 закону «Про відпустки» чітко визначають, що відкликання зі щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства та в інших випадках, передбачених законодавством.
У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

Для держслужбовців передбачений окремий порядок, коли чиновників можуть відкликати просто за наказом (розпорядженням) керівника держслужби.
Частина невикористаної відпустки за погодженням з керівником держоргану надається чиновнику в будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році з відшкодуванням непередбачуваних витрат державного службовця у зв’язку з його відкликанням з відпустки.

Для всіх інших відкликання з відпустки допускається лише за таких умов:
– згоди працівника;
– основна безперервна частина відпустки (до відкликання або після нього) повинна становити не менше 14 календарних днів;
– невикористана частина щорічної відпустки надається працівникові після закінчення дії причин, за якими він відкликаний з відпустки. Або за згодою працівника частина відпустки може бути перенесена на інший період, за умови, що вона буде надана до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка (ст. 12 Закону «Про відпустки»)