Відшкодування заподіяної працівником шкоди – на замітку роботодавцю!
Поради від адвоката ЮК «Альянс Правових Сил» Христини Людкевич
Питання відшкодування шкоди, заподіяної працівниками, на жаль, виникають досить часто. Наприклад, коли за результатами інвентаризації виявляється недостача або псування матеріальних цінностей підприємства.
Хто в цьому випадку відшкодує збитки та як правильно притягнути винних до відповідальності?
Отож, для того щоб підприємство могло стягнути суму збитку з працівників, послідовність дій повинна бути такою:
– внутрішня перевірка
– визначення розміру збитку
– стягнення збитків
Внутрішня перевірка
Перевірку проводить або спеціально створена за фактом заподіяння шкоди підприємству комісія (призначена наказом керівника), або інвентаризаційна комісія в ході проведення інвентаризації (якщо мова йде про недостачу при інвентаризації). Склад комісії законодавством не встановлено, як правило, в неї входить непарна кількість матеріально НЕ відповідальних працівників бухгалтерської, кадрової або юридичної служби підприємства.
Завдання комісії – опитати працівників, що мають відношення до того, що трапилося, і взяти у них письмові пояснення, потім встановити осіб, винних у заподіянні шкоди.
Винними в заподіянні шкоди можуть бути особи, які згідно з внутрішніми документами підприємства відповідальні за збереження переданого їм майна. Але такі працівники не будуть вважатися винними, якщо в ході розслідування встановлено, що вони вжили всіх необхідних заходів для того, щоб запобігти нанесенню шкоди підприємству (наприклад, письмово зверталися до керівника з проханням, щоб він вжив необхідних заходів для забезпечення збереження майна).
Залучити до матеріальної відповідальності працівника можна тільки при наявності чотирьох умов одночасно :
• працівником порушені його трудові обов’язки;
• підприємству завдано пряму дійсну шкоду;
• встановлено причинно-наслідковий зв’язок між порушенням, допущеним працівником і заподіяною шкодою;
• доведена вина працівника в заподіянні шкоди.
Визначення розміру шкоди
Розмір шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку – виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами. При розкраданні, недостачі, умисному знищенні або умисному псуванні матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди, з урахуванням ПДВ, акцизного збору тощо. А на підприємствах громадського харчування (на виробництві та в буфетах) і в комісійній торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням або недостачею продукції і товарів, визначається за цінами, встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції і товарів . У деяких випадках розмір збитку відшкодовується в кратному розмірі, наприклад при крадіжці майна.
Стягнення збитків
Збиток, нанесений підприємству, працівник може відшкодувати:
• в добровільному порядку – працівник пише заяву, на підставі якої керівник видає наказ. Працівник вносить гроші в касу або роботодавець утримує суму, зазначену в заяві, із зарплати працівника;
• в наказовому порядку – якщо розмір збитку не перевищує середньомісячної зарплати працівника, то керівник не пізніше ніж через 2 тижні з моменту виявлення псування (недостачі) видає наказ про стягнення суми збитку із зарплати і ознайомлює з ним працівника під підпис. Розмір утримання не повинен перевищувати 20% суми, які належать працівнику до виплати (за мінусом податків і зборів), а в деяких випадках – 50%, якщо шкоду завдано третім особам в результаті злочину);
• в судовому порядку – якщо розмір збитку перевищує середньомісячний заробіток працівника або працівник, який заподіяв шкоду, звільнився; якщо пропущено строк видання наказу про відшкодування матеріальних збитків і в інших випадках, що виключають можливість видання наказу. При цьому позовна давність – 1 рік з моменту виявлення псування (недостачі) (ст. 233 КЗпП України).
Для стягнення суми збитку потрібно підготувати наступні документи:
• акт про виявлення шкоди;
