Автор: admin

Процес прописки і виписки хочуть полегшити, але за неправдиву інформацію загрожують штрафи.

Відповідний проект закону № 9218 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зареєстрували у Верховній Раді 18.10.2018.

Метою законопроекту декларується зниження адміністративного тиску на громадян, підвищення доступності та зручності адміністративних послуг, підвищення ефективності роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, захист прав власників житла, підвищення рівня достовірності інформації в реєстрах, а також захист прав новонароджених.

Фактично законопроект трохи полегшує процедуру реєстрації та зняття з реєстрації громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, але з іншого боку він спрощує обмін інформацією між державними органами, збільшує можливості держави проводити контроль за зміною місця проживання громадян і надає державним органам нові позасудові механізми анулювання та блокування реєстраційних дій з метою заборони проведення реєстраційних дій щодо деяких осіб.

На практиці це дозволить:

– замінити обов’язкову реєстрацію, «добровільним» декларуванням місця реєстрації і спрощеним пакетом документів для такої реєстрації;

– уникнути необхідності проставляння штампів про реєстрацію в паспорті, однак, як показує практика, використання паспортів у вигляді ID-карток, замість такого штампа вимагатимуть довідки про місце реєстрації;

– подати декларацію про реєстрацію можна буде не тільки за місцем реєстрації, але і в будь-якому органі реєстрації і ЦНАП, а в деяких випадках її можна буде подавати через Інтернет і поштою;

– у багатьох випадках виключити необхідність подачі паперових довідок про місце проживання та склад сім’ї, що дозволить державним органам і органам місцевого самоврядування обмінюватися такою інформацією без участі заявника;

– письмово інформувати власників житла про реєстрацію та зняття з реєстрації осіб на їхню адресу;

– зупинити практику «адрес масової реєстрації громадян», зважаючи на необхідність підтвердження адреси реєстрації у разі, якщо буде встановлено, що за однією адресою проживає більше трьох сімей;

– унеможливити реєстрацію за неіснуючими адресами, оскільки перелік адрес буде пропонуватися суб’єкту звернення;

– спростити можливості позасудового оскарження рішень у сфері реєстрації;

– встановити законодавчий принцип того, що факт реєстрації не впливає на отримання і позбавлення прав на житло.

Законом скасовується відповідальність за проживання без реєстрації, проте вводиться відповідальність за подачу недостовірної інформації з метою реєстрації місця проживання (штраф від 850-1700 грн., при повторному скоєнні 1700-3400 грн.), що в деякій мірі дозволить мінімізувати зловживання пов’язані з реєстрацією.

Також законом буде прямо передбачено 7 випадків, коли необхідно підтвердити місце проживання:

1. звернення власника житла або зареєстрованої за адресою особи, про те, що особа, яка зареєструвала місце проживання не проживає в ньому;
2. звернення одного з батьків про те, що дитина не проживає в житлі, в якому зареєстрована;
3. звернення органу державної влади або органу місцевого самоврядування, які отримали документально підтверджену інформацію про те, що особа не проживає в житлі;
4. надходження у разі звернення керівника установи загальної середньої освіти про підтвердження факту проживання дітей на території обслуговування зазначеної установи;
5. надходження скарги на рішення про анулювання реєстраційних дій щодо особи або про зняття її з реєстрації органом реєстрації самостійно;
6. реєстрація або зняття з реєстрації особи були анульовані або зняття з реєстрації особи було здійснено органом реєстрації самостійно протягом останніх трьох років;
7. інформація, що міститься у реєстрі територіальної громади, зокрема щодо прізвищ, віку і статі осіб, які проживають в одному помешканні, вказує на те, що в даному житлі зареєстровано більше трьох сімей.

Закон передбачає внесення змін до низки інших законів, в т.ч. в ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відповідно до якого пропонується, що нарахування (перерахування) споживачеві плати за житлово-комунальні послуги у зв’язку зі зміною кількості зареєстрованих в житлі осіб, здійснюється тільки за умови зміни фактичної кількості осіб, які постійно проживають в житлі споживача.

В цілому закон досить прогресивний і дійсно може знизити бюрократичне навантаження на суб’єктів реєстрації, дозволить державі отримати додаткову статистичну інформацію, спростить контроль у сфері надання субсидій, повідомлення учасників про судові процеси, впорядкує військовий облік і облік виборців за адресами фактичного проживання в автоматичному режимі. Однак, з іншого боку, не виключені зловживання декларативністю реєстрації та відсутністю відповідальності за неподання інформації про зміну місця проживання.

Автор: Віталій Собкович

Про права колекторів на банківську таємницю – адвокат ЮК «Альянс Правових Сил» Христина Людкевич.

Згідно зі ст. 512 ЦКУ, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за договором про відступлення права вимоги, внаслідок правонаступництва кредитора, тощо.

Колекторська компанія може діяти від імені кредитора на підставі договору доручення або надання послуг за певну винагороду, а кредитор разом із наданням колектору права вчинити певні юридичні дії щодо стягнення з боржника заборгованості передає колектору певну інформацію про клієнта-боржника. До такої інформації, як правило, належать паспортні дані боржника (П.І.Б., дата народження, адреса тощо) та інформація про його банківські рахунки.

Таким чином, банки під час співпраці з колекторами передають усі наявні в них відомості про боржника, фактично, розголошуючи банківську таємницю.

Нагадую, що відповідно до ст. 60 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» (надалі – Закон про банки) банківською таємницею є інформація стосовно діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку в процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин із ним чи третім особам у разі надання послуг банку.

А інформація, яка містить банківську таємницю, може бути розкрита лише на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації, суду, чи органів, які чітко перелічені в ст. 62 Закону про банки.

Крім того, згідно зі ст. 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Також Конституційний суд у своєму рішенні від 20.01.2012 р. у справі № 2-рп/2012 зазначив, що лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави й органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її в таємниці.

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата й місце народження. Водночас Конституційний Суд України відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вищезгаданої, ще й відомості про її майновий стан й інші персональні дані (рішення КСУ від 30.10.1997 року № 5-зп). Отже, інформація, яку фіз­особа надає банку, є конфіденційною.

Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону про інформацію).

Нормами ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. (далі — Закон про персональні дані) прописано, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб’єкта персональних даних, або без його згоди, у випадках, передбачених законами України й лише в інтересах нацбезпеки, економічного добробуту та прав людини. Навряд чи колекторська компанія використовує інформацію про боржника «в інтересах нацбезпеки, економічного добробуту та прав людини». Тож і цей закон не дозволяє без відома фізособи-боржника передавати її особисті дані третім особам.

Однак, у ч. 3 ст. 61 Закону про банки якраз ідеться про те, що банк має право надавати інформацію, котра містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) і банком договорів, у тому числі договорів про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яка передбачена ст. 47 Закону про банки.

Опираючись на вказані вище аргументи, ВС/КЦС в постанові від 10.05.2018р. у справі № 712/6137/15-ц відмовив у задоволенні позовних вимог особі, яка просила, в тому числі, визнати дії банку незаконними і неправомірними у зв’язку з розголошенням відомостей, які містять банківську таємницю, шляхом передачі персональних даних позивача іншій особі (колектору), а також стягнути з банку моральну шкоду, завдану розголошенням відомостей, які містять банківську таємницю.

Таким чином, як бачимо законодавством України передбачено право банку уповноважували третіх осіб на представництво його інтересів (передавати свої права і обов`язки за кредитним договором) при наданні послуг банку. Письмова згода власника конфіденційної інформації в такому випадку не потрібна, оскільки вказані організації попереджаються про заборону розголошувати інформацію про клієнта і про відповідальність за її розголошення.

За консультацією й правовою допомогою звертайтеся до нас за телефоном: 044 599 22 77

 

Окрім планових та позапланових податкових перевірок, про які ми розповідали раніше, ще існують: камеральна, документальна, фактична. Яка ж процедура та підстави їх проведення? Розповідає адвокат, партнер ЮК «Альянс Правових Сил» Юрій Рожков.

1) Камеральна перевірка – проводиться винятково у приміщенні контролюючого органу на підставі тих даних, які безпосередньо платник податку надає контролюючому органу. Предметом перевірки, зазвичай, є своєчасність подання декларацій та їх реєстрація.

2) Фактична перевірка. Така перевірка має насторожувати недобросовісних підприємців, які, наприклад, неналежно оформили трудові відносини із найманими працівниками. Це далеко не весь перелік особливостей ведення підприємницької діяльності, адже до предмету перевірки належать й дотримання норм закону щодо регулювання обігу готівки, ведення касових операцій чи наявності ліцензій. Здійснюється така перевірка за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника.

3) Документальні перевірки. Окрім раніше описаних планових та позапланових перевірок (які є видами документальних перевірок), нормами податкового законодавства регламентовані виїзні та невиїзні перевірки. Такі перевірки фактично поділені лише за критерієм того, де вони проводяться.  Але існує й електронна перевірка. Повна назва відповідно до Податкового кодексу України –документальна невиїзна позапланова електронна перевірка. Проводиться вона за заявою платника податків.

Крім того, важливим є питання строків проведення виїзних перевірок. Відтак законодавством встановлено, що тривалість документальних планових перевірок не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів. Але строки можуть і продовжити, хоча й на обмежену кількість днів.

Результат перевірки (окрім камеральної) оформлюються або у вигляді довідки (у випадку відсутності порушень), або у вигляді акту  (у випадку наявності порушень).

Фінальним етапом перевірки, зазвичай, стає прийняття податкового повідомлення-рішення. Рішення контролюючого органу приймається протягом десяти робочих днів з моменту, коли платник отримав акт. Звичайно, у повідомленні-рішенні можуть зазначатися результати розгляду заперечень на акт, які має право надати платник податків, та, зазвичай, на розрахунок грошових зобов`язань це не завжди впливає. Але і податкові повідомлення-рішення можна оскаржити.

Фахівці ЮК «Альянс Правових Сил» мають великий та успішний досвід щодо оскарження неправомірних дій представників органів ДФС і з радістю допоможуть Вам у вирішенні зовсім непростих конфліктах з податковими органами.

За консультацією й правовою допомогою звертайтеся за телефоном: 044 599 22 77

 

Історична подія, яку  Україна чекала майже 10 років (з моменту виникнення економічної кризи 2008 р.) Сьогодні (18.10.18) Верховна Рада України прийняла КОДЕКС УКРАЇНИ З ПРОЦЕДУР БАНКРУТСТВА. Документ замінить собою ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом».
Адвокат, керуючий партнер ЮК «Альянс Правових Сил» – Віталій Собкович вже проаналізував даний документ.

Найрезонанснішою новелою даного Кодексу буде запровадження банкрутства для фізичних осіб, що раніше здавалось недосяжним для наших правових реалій.

Кодекс України з процедур банкрутства викладено та прийнято у чотирьох книгах:
Книга 1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Книга 2. АРБІТРАЖНИЙ КЕРУЮЧИЙ
Книга 3. БАНКРУТСТВО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ
Книга 4. ВІДНОВЛЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ

Книгою 1 “ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА” визначено поняття кодексу, визначено основні принципи санації та судових процедур, які застосовуються до боржника, юрисдикцію таких спорів та підстави для оскарження.

Книга 2 “АРБІТРАЖНИЙ КЕРУЮЧИЙ” визначає вимоги до арбітражного керуючого, організацію його діяльності, визначає його правовий статус, порядок здачі кваліфікаційного іспиту та порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих, питання пов’язані з їх винагородою та витратами, а також питання саморегулівної організації арбітражних керуючих.

Книгою 3 “БАНКРУТСТВО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ” передбачається спрощення доступу до процедур санації та збільшення можливостей у використанні цієї процедури, зроблена спроба виключення можливостей звільнення боржника від боргів, встановлено пріоритетність витрат на процедуру банкрутства та поточних вимог перед задоволенням конкурсних вимог, дещо покращено умови для забезпечених кредиторів, передбачено розкриття кредиторам інформації про боржника в мережі інтернет, скорочено строки розгляду справ та зменшено кількість підстав для оскарження і обмежено граничний строк процедури розпорядження майном, удосконалено механізми реалізації майна для продажу майна за найвищою ціною.

Книга 4 “ВІДНОВЛЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ”: надано можливість боржникам фізичним особам, які не мають можливості для погашення боргів, зокрема валютних та споживчих кредитів для виходу із ситуації, шляхом проведення процедури відновлення їх платоспроможності, встановлено мінімальний бар’єр для ініціювання процедури відновлення платоспроможності та конкретно визначено підстави для такої процедури, визначено порядок реструктуризації боргів фізичної особи та порядок визнання її банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника та прийняття рішення про звільнення боржника – фізичної особи від боргів .

Слід зазначити, що провадження у таких справах може бути ініційовано виключно за заявою боржника та за наявності хоча б однієї із наступних умов:
1) розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше тридцяти мінімальних розмірів заробітної плати;
2) боржник припинив погашати кредити чи здійснювати інші планові платежі у розмірі більше як 50% місячних платежів по кожному з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;
3) винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення;
4) існують інші обставини, які підтверджують про те, що у найближчий час боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

 

 

Сонце, море, пляж і… сміття. Саме останнє зазвичай порушує гармонію цієї ідеальної тріади і екосистеми загалом.

Про проблеми забруднення моря та можливі наслідки – адвокат ЮК «Альянс Правових Сил» Володимир Борецький.

Багато країн, які мають вихід до моря, скидають в його води різні матеріали і речовини. Адже, морське середовище здатне переробити велику кількість шкідливих речовин. Втім, ця здатність не безмежна. Тому, цей процес повинен відбуватись строго у врегульованих обсягах.

Особливо, море забруднюють стічні води. Це призводить до загибелі морських організмів.

Національним законодавством встановлено кримінальну відповідальність за незаконне скидання або поховання у морі шкідливих матеріалів, речовин та відходів, які при  цьому створили небезпеку для життя, здоров’я людей або живих ресурсів моря чи могли завдати шкоди зонам лікування і відпочинку або перешкодити іншим законним видам використання моря.

Відповідальність за такі дії на плечах службових осіб промислових, комунальних, сільськогосподарських та інших підприємств і організацій, які здійснюють забруднення моря з берега. А також на особах морських та повітряних суден, інших засобів і споруд, що знаходяться у морі.

З метою забезпечення охорони природного середовища моря та боротьби із забрудненням в Одесі оприлюднено проект рішення виконавчого комітету Одеської міськради «Про затвердження Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Одеси».

Правила передбачають що суб’єкт, який надає послуги з водовідведення встановлює кожному конкретному споживачу вимоги щодо скидання стічних вод до системи водовідведення, а також надає висновки щодо відповідності фактичних показників якості таких вод допустимим нормам.

Каналізаційна мережа та каналізаційні очисні споруди мають мати резерв пропускної спроможності. Кожен споживач скидає стічні води до системи водовідведення через окремий випуск. При цьому обов’язково встановлюються контрольні колодязі з відкритим доступом для водопостачальника.

Правилами встановлено, що стічні води не повинні містити горючих домішок і розчинених газоподібних вибухонебезпечних речовин та інших забруднюючих часток.

Згідно з правилами суб’єкт водопостачання зобов’язаний обстежувати очисні споруди споживачів, вимагати від них надання інформації та документів щодо очисних мереж і споруд, а також здійснювати інші заходи (нагляд за технічним станом систем каналізації, умовами скиду стічних вод, контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод тощо).

ПЕРЕВІРКА ОЧИСНИХ СПОРУД

Необхідно відібрати воду (в тому числі раптово), направити відібрані зразки на проведення хімічного аналізу і у випадку виявлення порушень застосовувати заходи впливу на споживача (наприклад не приймати стічні води, вимагати усунень порушень, пред’являти претензії та позови про відшкодування збитків, отримувати компенсації штрафних санкцій від державних природоохоронних органів, відключати від системи водовідведення тощо).

Захистити ваші екологічні права допоможуть фахівці ЮК «Альянс Правових Сил».

За консультацією й правовою допомогою звертайтеся за телефоном: 044 599 22 77

«Податкові перевірки». Це словосполучення підвищує у Вас серцебиття і викликає відчуття подібні, як у школяра, якому загрожує відхопити прочухана, коли батько перевірить щоденник з двійками і неохайними, а часом і порваними сторінками? Спокійно – не поспішайте перейматися!  Спочатку з`ясуйте, чи є ви серед «щасливчиків», до яких податкова інспекція може навідатися із перевіркою? Та які підстави проведення такої перевірки?

На ці та інші питання відповів адвокат, партнер ЮК «Альянс Правових Сил» Юрій Рожков.

Для початку з`ясуємо, які ж існують види документальних перевірок.

Серед таких є два види: планові та позапланові.

Перелік підприємств, які внесені до списку планових перевірок, Ви можете знайти на сайті Державної фіскальної служби. Інша річ – позапланові перевірки, про них заздалегідь дізнатися неможливо. Втім, з такою перевіркою інспекція може навідатися лише за певних обставин. Скажімо, в результаті одержання податковою інформації стосовно порушення фактів, виявлення неправдивих відомостей у податкових деклараціях, поданих платником податків або в результаті перевірок інших платників податків.

Що перевірятимуть податківці?

В разі планової перевірки інспектуватимуть всі дії, вчинені під час господарської діяльності, а також зовнішньоекономічну діяльність за визначений період. Тому, всі документи, пов`язані із вищезазначеними операціями, платник податків просто зобов`язаний показати податківцям.

А от незапланована перевірка стосується лише чітко визначених питань, стосовно яких було отримано повідомлення про попередження перевірки.

Важливо також нагадати і про фактичні перевірки. Вони, передусім,  стосуються трудових відносин, ліцензій, розрахунків і теж з`являються не очікувано, як сніг на голову.

Перевірка на порозі! Чи можна не впустити податківців?

Від планових перевірок майже неможливо «чемно відмовитися», оскільки вони затверджені Кабміном.

При позапланових перевірках, перш за все, потрібно оцінити підстави для перевірки (документи подані податківцями): направлення з реквізитами наказу та причинами перевірки,  копію відповідного наказу та службові посвідчення.

Якщо ж ви виявили, що підстави для інспектування не достатні, ви можете не допустити податківців до перевірок (Ст. 78 ПКУ). В такому разі складається відповідний акт про недопуск.

Загалом, понад 8 тисяч перевірок планує провести податкова у 2018 році. Найбільша їх кількість припадає на Київську, Харківську та Одеську області. Найчастіше перевіряють компанії, що займаються оптовою торгівлею, сільським господарством та будівництвом.

Підтогуватися до перевірок, а також відстояти права та законні інтереси платників податків, допоможуть фахівці ЮК «Альянс Правових Сил».

Звертайтеся за консультацією: 044 599 22 77

«В першу чергу, треба визначитися з громадською організацією і вимогами, які є до неї згідно із законом. Наприклад, якщо це організація роботодавців, потрібно дивитися, які передбачені вимоги саме для цього виду діяльності. Іноді є профільні закони, які регулюють ці питання. Тому всі питання, які передбачені законом спеціалізовані, вони повинні бути в статуті. Без цього вас можуть не зареєструвати. Це перше.

Друге, потрібно уважно дивитися на відповідність документів – коми, крапки, шрифт, розмір, назва, найменування, керівні органи, щоб вони також відповідали вимогам закону, щоб мета діяльності також відповідала вимогам.

Третє – на етапі реєстрації також слід перевірити, щоб  два попередні питання між собою співпадали. Під час подачі документів необхідно спілкуватися з державним реєстратором. На етапі комунікації, хоч законом не передбачено,  але вам можуть відразу підказати, порадити переподати документи. Це основні поради», – адвокат, керуючий партнер ЮК «Альянс Правових Сил» Віталій Собкович

Повне відео прес-конференції за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Iq6XfcHBLcw&feature=youtu.be

Придбання товарів у іноземних інтернет-магазинах стало звичним явищем, багато речей та електроніки можна замовити онлайн за значно нижчою ціною, ніж у вітчизняних інтернет-магазинах. Ми вже звикли до того, що придбана річ нерідко може не повністю відповідати опису та характеристикам, які наведені у описі. Але ціна та швидкість доставки роблять свою справу – ми все частіше спокушаємось на такі товари, а знецінення гривні робить покупки в Україні все дорожчими.

Однак не всі покупки є однаково корисними.

Іноді, купивши, скажімо, брелок, ручку, дитячий годинник, чи блок до автосигналізації ми можемо стати злочинцем та понести відповідальність за ст. 201(контрабанда) та/або ст. 359 (незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації) КК України.

Що саме ми порушуємо у таких випадках, та як вберегти себе і своїх близьких від такої неприємності? Поради від адвоката, керуючого партнера ЮК «Альянс Правових Сил» Віталія Собковича

Ст. 201 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років за контрабанду, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Ст. 359 КК України передбачає відповідальність у вигляді штрафу від 3400 грн. до 17000 грн. або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк за незаконне придбання або збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання.

Логічним є питання, що ж таке ці страшні спеціальні технічні засоби?

Постановою КМУ від 22 вересня 2016 р. N 669 врегульовано деякі питання щодо спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації, зокрема надано їх визначення.

Спеціальні технічні засоби для зняття інформації з каналів зв’язку та інші технічні засоби негласного отримання інформації (далі – спеціальні технічні засоби) – технічні, апаратно-програмні, програмні та інші засоби, які відповідають критеріям належності технічних засобів негласного отримання інформації, що мають технічну забезпеченість для негласного отримання (прийому, обробки, реєстрації та/або передачі) інформації, призначені для використання у скритний спосіб, характерний для оперативно-розшукової, контррозвідувальної або розвідувальної діяльності.

Відразу заспокоїмо Вас, що не всі товари в зоні ризику і тому не за кожну покупку Вам варто хвилюватись, однак у разі наявності наступних ознак, краще утриматись від покупки:

1) мініатюрне виконання виробу в цілому або відокремленого модуля (наприклад, модуля датчика, камери, мікрофону);

2) конструктивне виконання виробів у вигляді безкорпусних мініатюрних модулів;

3) використання при проектуванні радіоелектронних виробів схемотехнічних або конструкторських рішень, що направлені на протидію пошуковим радіоелектронним засобам.

Безумовною ознакою належності виробів до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації є їхнє конструктивне виконання в закамуфльованому вигляді або у вигляді, який передбачає їхнє камуфлювання (наприклад, брелок для ключів або окуляри з вмонтованою відеокамерою, ручка з диктофоном, годинник з вбудованою відеокамерою).

На сьогодні можна виділити шість основних категорій  СТЗ, які можуть бути придбані у вигляді звичайних товарів електроніки:

Перша категорія:

СТЗ для негласного отримання та реєстрації аудіо інформації.

Ознаки:

1. Малогабаритне (мініатюрне) виконання конструкції мікрофона/вібродатчика чи модуля, що їх містить.
2. Малогабаритне (мініатюрне) виконання конструкції радіопередавача чи модуля, що їх містить.
3. Конструктивне виконання виробу, що передбачає його подальше використання у закамуфльованому вигляді (у тому числі для вмурування під звичайні побутові предмети).
4. Вузька діаграма направленості та висока чутливість направленого мікрофона.
5. Належність типу антенної системи направленого мікрофону до пласкої акустичної фазованої решітки.
6. Наявність ф-ції накопичення (запису) інформації з наступною її передачею по радіоканалу або інших технічних каналах.
7. Цифровий накопичувач акустичної інформації, конструктивно виконаний у вигляді мініатюрного модуля та/або спроектований з використання технічних рішень щодо протидії пошуковим радіоелектронним засобам.
8. Закриття та маскування інформації, що передається радіоелектронними засобами, у тому числі шляхом використання складних сигналів.
9. Оснащеність оповіщувача охоронної сигналізації (у тому числі, пожежної) вбудованим мікрофоном

Друга категорія СТЗ для негласного візуального спостереження та документування

Ознаки:

1. Мініатюрність фото- теле- і відеокамер, радіопередавачів відеоінформації.
2. Відсутність у фотокамери візиру або наявність винесених органів управління (у тому числі, наявність пульту дистанційного керування).
3. Наявність у оптичного пристрою об’єктиву, обладнаного винесеною вхідною зіницею типу “Pinhole”.
4. Висока чутливість теле-, відеокамер: – 0,01 лк і вище на об’єкті зйомки; – 0,0001 лк і вище на приймальному елементі.
5. Прилад нічного бачення з можливістю реєстрації зображення. Можливість оптичного приладу працювати у темряві (вночі) без застосування інфрачервоного освітлення об’єкту зйомки (за виключенням фотоапаратів).
6. Наявність у ендоскопа, що має діаметр менш ніж 10мм, каналу освітлення.
7. Оснащення оповіщувача охоронної сигналізації (у тому числі пожежної сигналізації) вбудованою теле-, відеокамерою.
8. Оснащеність оптичного приладу спостереження (за виключенням стаціонарних зразків) пристроєм гідростабілізації зображення.

Третя категорія СТС СТЗ для негласного прослуховування телефонних переговорів.

Ознаки:

1. Конструктивне виконання реєстратора телефонних переговорів у вигляді малогабаритного (мініатюрного) модуля (звичайно, з двома виводами та камуфляжем під дискретний радіоелемент – наприклад, конденсатор реле, фільтр або інший стандартний елемент чи вузол, що входить до складу телефонного апарату).
2. Можливість роботи реєстратора телефонних переговорів з цифровими потоками (наприклад: Б1).

Четверта категорія СТЗ для негласного перехоплення та реєстрації інформації з технічних каналів зв’язку.

Ознаки:

1. Комплекси (комплекти), які містять професійні радіосканери або скануючі радіоприймачі з високою чутливістю та конструктивним виконанням, що передбачає можливість їх носіння або перевезення (мобільне виконання).

П’ята категорія СТЗ для негласного проникнення у приміщення, транспортні засоби, інші об’єкти та їх обстеження.

Ознаки:

1. Універсальність інструментів, відмичок ключів (чи інших відмикаючих пристроїв) для відкриття приміщень, транспортних засобів, інших об’єктів чи їх обстеження.
2. Пристрої для негласного обстеження запираючих пристроїв.
3. Наявність у ендоскопу, що має діаметр менше ніж 10 мм каналу освітлення.

Шоста категорія СТЗ для негласного контролю за переміщенням транспортних засобів та інших об’єктів.

Ознаки:

1. Малі габарити радіомаяка (радіопередавача), камуфляж.
2. Малогабаритний (мініатюрний) GPS- приймач, що містить модуль радіопередавача під камуфлювання або закамуфльований.