Категорія: Авторські статті

До Сімейного кодексу внесені зміни.
Той із батьків, з яким проживає дитина зможе самостійно вирішувати питання тимчасового виїзду дитини за межі України.

Це передбачено Законом № 2475-VIII щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання.

З 28 серпня можна буде без згоди того із батьків, хто проживає окремо на місяць вивезти дитину за кордон не лише на відпочинок, навчання і лікування, а також і з метою участі в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, у тому числі у складі організованої групи дітей. Іншому із батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов`язки слід направити рекомендованого листа (якщо відоме місце проживання), вказавши, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій країні.

Той із батьків, хто проживає з дитиною може самостійно вирішити питання виїзду дитини за кордон більше ніж на місяць, у разі:

– заборгованості зі сплати аліментів за 4 місяці (підтвердженої довідкою);
–  заборгованості зі сплати аліментів за 3 місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку (інші тяжкі захворювання),  або на утримання дитини, яка отримала важкі травми, що вимагає трансплантації органу, паліативної допомоги, що підтверджується лікувально-консультативною комісією.

Той з батьків, хто проживає окремо і належно виконує батьківські обов`язки, а також не має заборгованості зі сплати аліментів може вивезти дитину до іншої країни, за наявності нотаріально посвідченої згоди другого з батьків. Аби отримати таку згоду необхідно направити рекомендованого листа із повідомленням про вручення тому із батьків, з яким проживає дитина.

Якщо дозвіл не наданий протягом 10 днів, треба звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого із батьків.

За консультацією звертайтеся до нас за телефоном: 0445992277

Відділом протидії корупції ДЗЕ Нацполіції було складено протокол про несвоєчасне подання е- декларації в порядку, встановленому Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції” особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Однак фактично дану декларацію особа подавала вчасно.

Адвокати ЮК «Альянс Правових Сил» надали ефективну правову допомогу та досягли позитивного результату.
Нагадаємо, що в 2016 році службові особи, які на день початку роботи зазначеної системи займають згідно зі статтею 50 цього Закону відповідальне та особливо відповідальне становище, зобов’язані подати щорічні декларації за минулий рік у порядку, встановленому цим Законом, протягом 60 календарних днів після початку роботи системи.

Вивчивши матеріали справи, захисники прийшли до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення та про закінчення встановленого законом строку про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи та показів клієнта вбачалось, що вказану е-декларацію ця особа подавала, однак через постійні проблеми пов’язанні з початком роботи системи (в наслідок постійних її збоїв та інших технічних несправностей), така декларація у системі відображена не була. Після декількох спроб відправити декларацію та отримавши повідомлення з підтвердженням, особа виїхала у відпустку до іншої країни. Повернувшись назад і переглянувши пошту зрозуміла, що система декларацію не розмістила. Варто також зазначити, що письмова форма декларації була подана в порядку, встановленому Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції” до 1 квітня відповідного року, тобто було виконано зобов’язання щодо подачі декларації за минулий рік. Майновий стан особи не змінився. Особа працює на вказаній посаді протягом тривалого часу та жодних стягнень взагалі не має.

08.08.2018 року в Печерському районному суді м. Києва відбулось слухання справи за вказаним адміністративним матеріалом. Не зважаючи на доводи захисту про відсутність складу адміністративного правопорушення, оскільки особа здійснила від себе всі залежні від неї дії, прокуратура наполягала на притягненні до відповідальності та закриття справи у зв’язку зі спливом строків притягнення до відповідальності. Завдяки професійному підході та неупередженому розгляду справи Печерським районним судом м. Києва було прийнято справедливе рішення. Розглянувши матеріали справи, наявні в ній докази, суд прийшов до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення та з цих підстав виніс відповідне рішення. Надзвичайно приємно бачити задоволеного клієнта, який повірив у справедливість правосуддя.

Автор: Владимир Борецкий 

Чужих дітей не буває, є ті, хто поки лише мріє і чекає на свою сім’ю. Таких дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в Україні майже 71 тисяча.

Як здійснити заповітну мрію сироти – стати для неї мамою і татом – далі

Щоб стати кандидатом в усиновлювачі потрібно подати низку документів до Служби в справах дітей за місцем проживання майбутніх батьків.

А саме:

– письмову заяву про бажання усиновити дитину;

– копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;

– довідку про з/п за останні 6 місяців або копію декларації про доходи за попередній рік, яку необхідно завірити органами державної податкової служби;

– копію свідоцтва про шлюб, за умови, що майбутні батьки перебувають у шлюбі;

– висновок про стан здоров’я кожного заявника;

– нотаріально посвідчену згоду другого з подружжя на усиновлення дитини у разі, якщо оформляє усиновлення один із подружжя;
– довідка про наявність/відсутність судимості кожного із заявників. Дана довідка видається органами внутрішніх справ за місцем проживання;
– документ, що підтверджує право власності або використання житлового приміщення;
– характеристику.

Після подачі заяви кандидатом упродовж 10 робочих днів працівник Служби у справах дітей:

1. проводить бесіду з заявником, з’ясовує мотиви усиновлення;
2. складає акт огляду житлово-побутових умов потенційних батьків-усиновителів;
3. розглядає питання про можливість усиновлення дитини;
4. готує висновок про можливість-неможливість усиновлення. В разі позитивного рішення ставить їх на облік як кандидатів в усиновлювачі.

Далі заявникам видається висновок разом із документами, на підставі яких вони можуть звернутися до Служби у справах дітей у будь-якій області для встановлення контакту з дитиною.

Термін дії документів щодо усиновлення – один рік з дня їх видачі.

 Вибір дитини

Якщо кандидати ще не визначилися з дитиною для усиновлення, їм дається можливість:
– ознайомитися з даними дітей, які стоять на централізованому обліку (в Департаменті з усиновлення);
–  ознайомитися з даними дітей, які стоять на регіональному обліку (в службах у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської держадміністрацій).

Знайомство з дитиною

Якщо кандидати на усиновлення хочуть познайомитися з дитинкою особисто, їм видається направлення, яке діє протягом 10 робочих днів. В цей проміжок часу, в присутності працівників Служби у справах дітей, майбутні батьки можуть поспілкуватися з дитиною .

Наступним кроком після знайомства, якщо процес усиновлення протікає позитивно, кандидати подають заяву в Службу у справах дітей за місцем перебування дитини
Далі начальник установи, де живе дитина, готує пакет документів. Після, упродовж 10 робочих днів, Служба у справах дітей готує висновок про доцільність усиновлення. Висновок передають до суду за місцем проживання дитини.
Остаточне рішення, на підставі зібраної інформації і відповідного пакету документів, приймає суд.
Якщо рішення на користь усиновлювачів, то вони отримують копію рішення суду, на підставі якої повинні особисто забрати дитину із закладу чи сім’ї, в якій вона виховується.

Варто нагадати і про таємницю усиновлення: при бажанні усиновлювач може змінити відомості про місце та дату народження дитини, а також її ім’я, прізвище та по-батькові.

Процедура усиновлення в Україні безкоштовна. Обов’язковим платежем є лише судовий збір.

Сімейним кодексом України передбачено, що прізвище дитини визначається за прізвищем батьків, якщо у них прізвища різні, то за їх обопільною згодою. Також матір і батько можуть присвоїти і подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання своїх.

Трапляються випадки, коли після розлучення матір змінює своє прізвище на дівоче і хоче, щоб і дитина його носила. Для цього необхідна згода батька і самої дитини, якщо вона вже досягла семи років. Вирішальне слово саме за нею. Не врахувати його може лише суд і лише у тому випадку, коли цього вимагають інтереси дитини (ч. 3 ст. 171 СК).

-Якщо один із батьків проти зміни прізвища дитини, спір може вирішувати орган опіки та піклування або суд (ч. 5 ст. 148 СК). У такому випадку враховується те, як батьки виконують свої обов’язки, а також обставини, які засвідчують, що зміна прізвища відповідає інтересам дитини;
– Не врахувати думку батька при зміні прізвища дитини можна лише якщо – він позбавлений батьківських прав, визнаний недієздатним, безвісно відсутнім або померлим. У всіх інших випадках, його згода – обов`язкова.
– Якщо дійти згоди щодо зміни прізвища дитини батькам вдалося, необхідно подати заяву до РАЦСу, якщо – ні, один з батьків змушений звертатися до органу опіки та піклування або безпосередньо до суду.

З шістнадцяти років дитина має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) ім’я, не запитуючи дозволу батьків і опікунів. А от якщо виникне бажання носити інше прізвище в 14, то їх згоду доведеться отримати (ст. 295 ЦК).

Також прізвище може бути змінене у разі усиновлення, визнання усиновлення недійсним або його скасування.

За консультацією звертайтеся до нас за телефоном: 0445992277

Що робити, якщо Ваше авто облили кислотою чи фарбою, подряпали або повибивали вікна?

Покрокова інструкцію дій у разі пошкодження авто.
Матеріал для Авто Інформатор підготував адвоката ЮК «Альянс Правових Сил» Володимир Борецький.

КРОК ПЕРШИЙ: ВИКЛИКАТИ ПОЛІЦІЮ
В будь-якому випадку необхідно зафіксувати вказану подію, викликавши працівників поліції. Транспортний засіб з побитими вікнами, або пошкодженими частинами кузова може викликати сумнів щодо того, чи потрапило таке авто в ДТП, чи ні. Це ж стосується фарби і кислоти.

У разі виявлення особи, що скоїла вказане правопорушення така фіксація дозволить пред’являти до неї вимоги компенсувати збитки. Доказовою базою, серед іншого, буде інформація про виклик працівників поліції, рішення про притягнення до відповідальності.

КРОК ДРУГИЙ: ЕКСПЕРТИЗА – НАСКІЛЬКИ АВТО ПОШКОДЖЕНЕ

Кримінальним кодексом передбачено відповідальність за умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах (ст. 194).
Пошкодження майна – це погіршення якості, зменшення цінності речі або доведення речі на якийсь час у непридатний за її цільовим призначенням стан. Для вирішення питання, чи втрачено в такому випадку можливість використання майна або наскільки зменшилась його цінність необхідно призначати відповідну експертизу.
Шкода у великих розмірах – поняття оціночне і вирішується у кожному конкретному випадку індивідуально (з урахуванням обставин справи, вартості майна, значущості його для власника, матеріального становища потерпілого тощо).
Виходячи із законодавчого визначення значної шкоди, у великому розмірі вона може бути визнана тоді, коли збитки перевищують суму в двісті п’ятдесят і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян. (230 125,00 грн).
(Для вирахування шкоди по кримінальному злочину використовується не 17 грн, а соціальна пільга).

КРОК ТРЕТІЙ: ВИЗНАЧИТИ ВИД ПРАВОПОРУШЕННЯ

Що стосується осіб, яким завдано збиток, то для кваліфікації діяння за ст. 194 не має значення, кому саме і за правом якої форми власності належить майно, однак існують окремі категорії злочинів, що передбачають відповідальність за пошкодження майна конкретних осіб. Наприклад, умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу, державної виконавчої служби чи приватного виконавця, службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок, судді, народного засідателя чи присяжного, захисника (адвоката) у зв’язку з виконанням ними службових/громадських обов’язків, діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, надання правової допомоги (ст. ст. 347, 352 КК України), а також військового майна.

У інших випадках, за пошкодження (зіпсуття) автомобіля винну особу буде притягнуто до адміністративної відповідальності. Спеціального складу за пошкодження автомобіля (на відміну від іншого майна) не передбачено адміністративною відповідальністю, однак такі дії підпадають під склад адміністративного правопорушення – хуліганство.

ЧИ ЗАВЖДИ ПЛАТНА АВТОСТОЯНКА ГАРАНТУЄ СХОРОННІСТЬ АВТОМОБІЛЯ?

Якщо автомобіль знаходився на автомобільній стоянці, то в такому випадку також необхідно мати на увазі, що за його схоронність відповідає автостоянка. При цьому з нею має бути укладений відповідний договір та має бути підтвердження, що автомобіль без пошкоджень заїхав на таку стоянку.

СТРАХОВЕ ВІДШКОДУВАННЯ

Що стосується страхового відшкодування, то компенсація збитку залежить від умов договору. Так, в договорі може бути прописано обов’язковою умовою зберігати автомобіль в спеціальному охоронному місці. Якщо автомобіль не знаходився в такому місці, то на страхове відшкодування не варто розраховувати.
Обов’язкове страхування це такий вид страхування який страхує лише цивільну відповідальність за збитки, завдані майну, життю або здоров’ю третіх осіб, внаслідок ДТП, що сталася з вини водія забезпеченого транспортного засобу.

Звертайтеся до нас за консультацією: 0445992277

Автор: Ася Совушкіна

Часто позичаєте іншим гроші, а повертати Вам їх не завжди поспішають?

Надійним запобіжником у майбутньому стане розписка.

Напевно, кожен хоча б раз у житті позичав комусь гроші. І часто, коли сума досить значна або особа не здається добропорядною, а укладати письмовий договір, що врегулював би правовідносини, банально немає часу, ми згадуємо про завжди дієвий інструмент – розписку.
Для чого цей документ необхідний та які його елементи? Про особливості, прогалини та колізії в матеріалі юриста ЮК «Альянс Правових Сил» Артура Лозіцького.

ДАЄТЕ В БОРГ БІЛЬШЕ 170 грн?
ВАРТО СКЛАСТИ РОЗПИСКУ

Нормами Цивільного кодексу України (ЦК України) регламентовано, що правочини, тобто угоди, можуть укладатися як в усній, так і письмовій формі, звичайно, якщо це не суперечить законодавству. Отже, можливість позичити гроші теоретично доступна і без підписання жодних документів. Але, на жаль, можливість повернути їх не завжди доступна за таких обставин. Звичайно, цивільне законодавство у таких випадках передбачає укладення письмових договорів позики. Та обставини часто складаються так, що звертатися до юристів за консультацією та укладенням вищезгаданих договорів у письмовій формі немає можливості. На такий випадок завжди є стаття 1047 ЦК України (ч. 1), яка встановлює, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Враховуючи, що наразі сума неоподаткованого мінімуму доходів громадян становить 17 грн, простою арифметичною дією отримуємо суму в 170 грн. Тобто це, так би мовити, такий собі поріг, до досягнення якого не потрібно письмово укладати жодного документу.

Звичайно, сторони часто позичають один одному суми набагато більші, будуючи стосунки на довірі та розумінні. І законодавство це не забороняє, адже якщо договір був укладений на словах, це зовсім не означає, що він не був укладений. Та не завжди позичальник дотримується своїх словесних зобов`язань, і у випадку неповернення позичених коштів постає проблема доведення того, чи була взагалі така угода укладена, якщо справа дійде до суду. І тоді позикодавець нарешті згадує, що все-таки варто було б отримати від позичальника простий за формою і змістом документ – розписку, яка буде доказом того, що кошти у Вас позичили. Законодавство звичайно встановлює й можливість доведення усно укладеного договору. Але ж якось несерйозно, погодьтеся, записувати на відео- чи аудіоносії переговори щодо суми та сам процес отримання коштів. Хоча й одразу попередимо, що розписка не є договором, це така собі гарантія, документ, що демонструє реальність проведеної операції.

ФОРМА І ЗМІСТ РОЗПИСКИ

З норм цивільного законодавства (та ж таки ст. 1047 ЦК України) можемо зробити висновок, що розпискою є документ, що посвідчує передання позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Щодо яких-небудь обов`язкових реквізитів документа конкретно встановлених вимог не існує, але для можливості оскарження невиконання такого правочину варто включити кілька обов`язкових елементів:
– імена, прізвища, по батькові осіб, що передають/приймають кошти, суму та строк;
– необхідно зафіксувати й паспортні дані осіб, і головне – місце їх проживання.
Для чого? У випадку звернення до суду у позовній заяві обов`язково необхідно зазначити місце реєстрації/проживання/перебування сторони провадження задля вручення їй повісток та інших процесуальних документів. В іншому разі позовна заява може бути залишена без руху. Але основною умовою розписки є зовсім не дані сторін, між якими вона укладається, а сам факт отримання боржником вказаної суми та зобов’язання боржника повернути вказану суму протягом встановленого строку. Адже часто у такому документі вказують лише той факт, що позичальник отримав суму… І, зазвичай, це все. А де ж вказаний його обов`язок повернути кошти, що були отримані?

ПОЗИЧАЙТЕ ГРОШІ ПРИ СВІДКАХ І ВСТАНОВЛЮЙТЕ «ШТРАФНІ САНКЦІЇ»

Для своєчасного виконання зобов`язання існує й можливість встановити такі собі «штрафні санкції», якими можуть бути відсотки за користування коштами або ж за прострочення дати їх повернення. Свідки, до речі, зайвими теж не будуть. Незважаючи на те, що суд не може ухвалювати рішення на підставі свідчень свідків, наявність таких осіб лише сприятиме поверненню коштів. Їх присутність теж необхідно зафіксувати в розписці, як і ПІБ та підписи.
На практиці, до речі, зустрічаються й казуси під час вирішення таких справ навіть у суді. Здавалося б, що чорним по білому вказано, хто за розпискою є кредитором, а хто – боржником. Але не для усіх судів, як виявилося. Так один із апеляційних судів скасував рішення суду першої інстанції, яким було зобов`язано позичальника повернути суму позичених коштів, з тієї підстави, що у розписці не було зазначено, що «грошові кошти передаються у борг з обов’язком наступного повернення». Касаційний суд, звичайно ж, скасував таку нісенітницю, ухваливши, що «відсутність у розписці прямої вказівки на те, що грошові кошти були взяті у борг, не є підставою вважати про відсутність зобов’язань з повернення грошових коштів».

Звертайтеся до нас за консультацією: 0445992277

Автор: Артур Лозіцький

Чи допоможе Закон № 6027-Д відновленню кредитування, чи лише посилить правове становище кредиторів?

Продовжити читання “Відновлення кредитування: переваги та недоліки”

Як і обіцяли, публікуємо наступну частину епопеї з прогулами. Тож як «правильно» прогулювати так, щоб не звільнили? Поради від юриста ЮК «Альянс Правових Сил» Артура Лозіцького.

Отже, законодавство встановлює, що відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня є підставою для звільнення працівника за так званий прогул. Але стосується це лише прогулу без поважних причин, адже законодавство врегульовує питання вимушеного прогулу. Зокрема, вимушений прогул згадується у статтях 82, 232, 235, 236 чинного Кодексу законів про працю України. Практика судів показує, що до вимушених прогулів відносять, зазвичай, ситуації, у яких працівник, наприклад, був вимушений звернутися до органів, явка до яких є обов’язковою. Звичайно, для підтвердження відвідування працівником органу необхідний певний документ, що засвідчує причину візиту, час, місце, наприклад, повістка. Такими органами можуть бути військкомат або органи Національної поліції. Доволі звичною обставиною, що виключає факт необгрунтованої відсутності працівника на робочому місці, є наявність певного медичного документа. Довідкою від лікаря спеціально встановленої форми можна підтвердити наявність у працівника певного розладу у певний час, що не дозволяє приступити до виконання обов`язків.

Невихід працівника на нову роботу, якщо переведення було здійснено з порушенням трудового законодавства, теж вважається достатньою підставою для непритягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Тут, у першу чергу, захищаються порушені при переведенні права найманого працівника. Вимушеним прогулом суди вважають і відмову працівника від роботи, що не передбачена трудовим договором. Тим самим забезпечується примус до сторін, що уклали трудовий договір, у якості зобов`язання дотримуватися його умов.

Відмова роботодавця щодо надання працівнику пільг, які передбачені законодавством, теж прийнято вважати вимушеним прогулом. Часто у тому випадку, коли роботодавець не забезпечив працівника додатковим часом для відпочинку, наприклад, додатковою відпусткою, питання безпідставного прогулу при вирішенні спору не піднімається.

Цікавою обставиною є перебування працівника на території підприємства, але не на своєму робочому місці. Фактично звільнити працівника не можна, лише застосувати такий захід стягнення, як догана. Річ в тім, що підставою для звільнення за прогул є відсутність на роботі, але не на робочому місці. Тобто, враховуючи те, що працівник знаходиться на території підприємства, можна вважати, що він присутній на роботі. На робочому місці його може й не бути, але й звільнення за відсутність на робочому місці не передбачене чинним законодавством.
Сподіваємось, що ця стаття буде корисною для Вас і у разі вимушеного прогулу Ви знатимете, як захистити свої права. Ми завжди раді допомогти.

За консультацією звертайтеся за телефоном: 0445992277

Автор: Артур Лозіцький 

Способи розірвання шлюбу. Через суд або органи РАЦС. Через органи РАЦС можливо розірвати шлюб лише за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей.
В свою чергу, через суд можна розірвати шлюб також двома способами:
Перший – за спільною згодою та заявою подружжя, яке має неповнолітніх дітей.
Другий – на підставі позову про розлучення, поданого одним з подружжя.

Для розірвання шлюбу за спільною згодою між подружжям, яке має неповнолітніх дітей необхідні:
– спільна заява про розірвання шлюбу за згодою подружжя;
– письмовий договір про те, з ким із батьків будуть проживати діти після розлучення, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя і вихованні братиме мати або батько, які проживатимуть окремо. Крім того, в зазначеному договорі варто прописати обов’язок того з батьків, з ким залишаються діти, не перешкоджати другому в реалізації своїх батьківських прав та обов’язків.

Діти, які досягли чотирнадцятирічного віку мають право самостійно визначати своє місце проживання після розірвання батьками шлюбу.

-нотаріально посвідчений договір про розмір аліментів на дитину. Він є гарантією того, що в разі його невиконання, гроші з боржника можуть бути отримані на підставі виконавчого напису нотаріуса, який дозволяє стягнути аліменти в примусовому порядку.

До заяви про розірвання шлюбу за взаємною згодою подружжя додаються:
1. копія паспорта позивача;
2. свідоцтво про реєстрацію шлюбу (подається в оригіналі);
3. копія свідоцтва про народження дитини;
4. копія нотаріально посвідченого договору про визначення місця проживання дітей, участь у їх вихованні кожного з батьків, порядок сплати аліментів, додаткових витрат, а також порядок реалізації інших прав та обов’язків батьків;
5. оригінал квитанції про сплату судового збору.

Тривалість процедури розірвання шлюбу:
-за спільною згодою – один місяць. Протягом цього періоду подружжя має право відкликати свою заяву.
– за відсутності згоди другого з подружжя на розірвання шлюбу – кілька місяців.

Розлучення з ініціативи одного з подружжя:
В такому випадку необхідно звернутися до суду з позовною заявою про розлучення.

Документи які потрібні для розлучення через суд:

1. позовна заява про розлучення;
2. копія паспорта позивача;
3. оригінал свідоцтва про шлюб;
4. копія свідоцтва про народження дитини;
5. квитанція про оплату судового збору;
6. примірник позовної заяви з додатками для відповідача.

Суд до якого звертатися для розірвання шлюбу:
Позовні заяви про розірвання шлюбу подаються до суду за місцем проживання відповідача. Також позовні заяви про розлучення можуть подаватися до судуза місцем проживання дружини або чоловіка, на утримані яких є малолітні або неповнолітні діти. Крім того, якщо цього вимагає стан здоров’я заявника чи інші вагомі причини.

Обставини за яких розірвання шлюбу неможливе:
На законодавчому рівні закріплена заборона на розірвання шлюбу в Україні під час вагітності дружини і протягом одного року з моменту народження дитини. Однак, тут є низка винятків – розлучитися з вагітною дружиною або при наявності дітей до одного року можна у випадках:
-коли один з подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини;
– якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою;
– якщо батьківство щодо дитини визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із свідоцтва про народження дитини.

Розлучення через РАЦС подружжя у якого немає неповнолітніх дітей.
Заява про розлучення подається до РАЦС, якщо:
– є спільна згода на розлучення;
– немає неповнолітніх дітей;
– дружина не вагітна;
– другий з подружжя визнаний безвісно відсутнім або недієздатним.

Необхідний пакет документів:
1. копія паспорта та ідентифікаційного коду чоловіка та дружини;
2. заява про розірвання шлюбу;
3. оригінал свідоцтва про шлюб;
4. квитанція про сплату держмита.

Інструкція:
– потрібно звернутися до РАЦСу за місцем прописки одного з подружжя.
– подати заяву, в якій кожна зі сторін повинна заповнити відповідну частину єдиного документа, засвідчивши цим свій намір розлучитися.
Шлюб може бути розірвано через місяць. Якщо за цей період подружжя вирішить дати шлюбу ще один шанс, вони можуть відкликати подану заяву без жодних негативних наслідків.

За юридичною допомогою звертайтеся до нас за телефоном: 044 599 22 77

Ну що, орендарі, тримайтесь, прийшов новий власник!

Укладення договору оренди – свідчить про погодження всіх істотних умов і досягнення домовленності між сторонами (орендарем та орендодавцем).

Однак, що ж відбувається, коли за волею власника або примусово відбулась зміна власника речі? Які гарантії отримує орендар, якщо новий власник не погоджується з домовленостями, досягнутими між орендарем та попереднім власником?

Відповіді на ці актуальні запитання, на прикладі реальної історії, надав адвокат, партнер ЮК «Альянс Правових Сил» Олександр Собкович.

Як після зміни власника орендованої квартири родина ледь не залишилася без даху над головою

Маємо непоодинокі випадки прямої залежності між бажанням орендаря зберегти досягнуті умови на тривалий термін і цілковитим небажанням нового власника погоджуватись на ці умови.

Нещодавно з такою проблемою до нас звернулась молода родина, яка була змушена покинути свою власну домівку в Донецькій області та орендувати квартиру у новому місці проживання. Уклавши договір оренди квартири на 1 календарний рік, через 3 місяці орендарі почули дзвінок в двері непроханого гостя – нового власника. Замість привітання він – вказав на двері: «У вас є одна доба – забирайтесь ГЕТЬ!». На будь-які аргументи щодо наявності укладеного письмового договору оренди квартири з попереднім власником, новий власник повідомив – це ваші проблеми, звертайтесь до колишнього власника, а ми договірних відносин не маємо. Сім’я у розпачі дійсно хотіла зібратись та покинути орендовану квартиру. Хоча знайти нове житло та організувати переїзд всього за одну добу – здається радше дивом, ніж реальністю.

Одним із першочергових правових аргументів на користь орендаря виступила імперативна норма права, відображена в ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України, яка чітко передбачає, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця (орендаря). Варто зауважити, що ч. 2 цієї ж статті ЦКУ передбачає можливість встановлення застереження про дострокове припинення договору найму, у випадку відчуження речі.

Таким чином, вчасно звернувшись за юридичним захистом та по факту отримання кваліфікованої правової допомоги, сім’я змогла відстояти свої права та мати можливість розпоряджатися орендованою квартирою на умовах укладеного договору оренди квартири з попереднім власником.
Тому радимо, як власникам майна, так і користувачам/орендарям – готуватись до укладення договорів та достеменно складати перелік істотних умов, які будуть відображені у договорі та в майбутньому регулювати відносини сторін.

За кваліфікованою юридичною допомогою звертайтеся до нас за телефоном – 044 599 22 77

Автор: Олександр Собкович